Мілан у складі з Рейндерсом здобув перемогу над Брюгге.

Команда Паулу Фонсеки скористалася шансом здобути три очки у безумному графіку на початку турніру.

На минулих вихідних ми знову звернули увагу на події в клубному футболі, оскільки завершилась жовтнева пауза для міжнародних матчів. Тепер, серед звітного тижня, настав час обговорити єврокубкові змагання. Новий формат Ліги чемпіонів УЄФА набирає популярності, і якщо ще рік тому в цей період ми вже підходили до середини групового етапу, то тепер ми лише на третьому турі основного етапу.

Проте команди вже встигли порадувати своїх відданих уболівальників, а деякі, навпаки, розчарувати. Італійський Мілан, наприклад, зіткнувся з важким стартом, програвши матчі проти англійського Ліверпуля (1:3) та леверкузенського Баєра (0:1). Тому приїзд бельгійського Брюгге на Сан Сіро став для місцевих фанатів справжнім святом. Однак поспішати з оптимізмом не варто було: команда Нікі Гаєна, на відміну від "россонері", вже встигла здобути свою першу перемогу, обігравши австрійський Штурм (1:0), хоча перед цим вона зазнала розгромної поразки від дортмундської Боруссії (0:3).

Початок цього матчу фанати Мілана залюбки б хотіли пустити позаочі, бо дивовижним чином та стараннями Майка Меньяна команда Паулу Фонсеки не пропустила бодай із одного з п'яти моментів у суперників, на створення яких і десяти хвилин не було витрачено. Навіть у поперечину було зафіксовано влучання за підсумком дальнього удару Ордоньєса, тож господарі поля дійсно, що горіли. Але не так, як просив їх про це тренер напередодні гри.

Однак Брюгге занадто рано почав вважати, що якщо суперники розсипаються на старті зустрічі, то вони будуть робити те саме впродовж усього матчу. Мілан витримав важкі хвилині, і ось, уже команда Фонсеки сама атакує позиційно й тривалий час не виходить із чужої половини поля. Навіть гол удалось господарям забити, але знову ж таки -- не без везіння, бо на 34 хвилині більш упевнено міг зіграти захист гостей на ближній стійці, куди закрутив свою подачу кутового з лівого флангу Пулішич, а всі раптово вирішили пропустити м'яч у дальній кут.

Результат першої половини матчу, м'яко кажучи, не відповідав тому, що ми спостерігали на початку, проте виявився саме таким, якого бажав би бачити Мілан. Більше того, на 36-й хвилині Оньєдіка завдав удару по нозі Рейндерса, який намагався його обіграти в підкаті в центрі поля. Це стало підставою для арбітрів, після перегляду VAR, показати півзахиснику Брюгге пряму червону картку. Що робити з подібним завершенням тайму, Гаєн навряд чи мав уявлення, коли відправлявся до роздягальні.

Проте тренер Брюгге знайшов вихід із ситуації — він зробив подвійне заміну, випустивши на поле Саббе та Ветлесена, які миттєво вплинули на гру. На 51-й хвилині матчу рахунок був зрівняний: штрафний удар Мілана з лівого флангу перетворився на точний простріл Цоліса, який пройшов між ногами останнього з новачків команди, і виявився ідеальним для удару першому. У цьому моменті захист Леау явно не впорався з ситуацією, тому рішення Фонсеки замінити його не забарилося.

І міг скільки завгодно Рафа вдавати радість, коли вже через хвилину його флангом пронісся Окафор і прострілив у центр штрафного під завершення Рейндерса. Нідерландцю, до речі, узагалі цього вечору щастило з цим вільним простором у чужих володіннях, бо й другий м'яч на свій рахунок він записав, коли на протилежному боці поля сольний ривок оформив Чуквезе. Стримувати цей натиск у Брюгге просто не було можливостей.

А далі вже почалась лірична частина протистояння з реальним замахом на рекорд, бо Франческо Камарда з'явився на заміну й на 88 хвилині ми могли побачити новий гол за авторством наймолодшого гравця Ліги чемпіонів, але удар головою з подачі Рейндерса з лівого флангу відбувався з офсайду, тож залишимо цей момент до кращих часів. А вони в команди Фонсеки попереду ох, які непрості. У наступному турі італійський Мілан гостюватиме в мадридського Реала, а бельгійський Брюгге прийматиме бірмінгемську Астон Віллу.